• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Історія школи

Наша школа збудована на території саду колишнього поміщика Габая. В його будинку спочатку була відкрита початкова школа на 4 класи, де навчалося 164 учні.

В 1924 році стали будувати велику триповерхову школу, яка була закінчена в 1930 році. Дітей, бажаючих навчатись, було так багато, що школа працювала в три зміни, та й то не могла охопити всіх дітей мікрорайону, а в кінці 30-х років, коли було збудовано 22 школу по вул. Конюшеній, кілька класів вивели з 23 до 22 школи.

/Files/images/gesch_gebaeude.jpg

Шефство над нашою школою взяв завод “Серп і молот”. Завод дуже багато допомагав школі: обладнав слюсарну і веломайстерні, фізичний кабінет, проводив ремонт приміщень, виділяв з кращих комсомольців піонервожатих тощо.

Не можна не згадати старших піонервожатих з заводу “Серп і молот” Гур’єва Грищу та Дубину Колю, яких так любили піонери за невичерпну енергію й винахідливість.

Велика садиба школи (4,5 га землі), рештки старого саду та ініціатива й бажання учительського та учнівського колективу зробили свою справу: сад був обнесений дерев’яною огорожею, посаджені молоді дерева, зроблено парники й дві теплиці, де вирощували чудові троянди, хризантеми, пальми. В школі був агроном і садівник, була пасіка. В парниках і на ділянках вирощували багато овочів. До 30 тонн фруктів вивозили на фабрику “Жовтень” для переробки. Школа мала великі прибутки від продажу фруктів, овочів та квітів. Крім цього, робила заготівлю продуктів на зиму для шкільної їдальні. Школа мала також допоміжне господарство: коней, свиней, сільськогосподарський реманент.

Згодом добудували два великих зали: фізкультурний і актовий, 6 класних кімнат, зробили душову, а силами учнів у саду збудували фонтан, підвели туди воду і світло. Частина класів у школі була російських, а частина класів – українських, було 3 завуча.

В школі здійснювалась політехнізація. Велику роботу проводили учні в майстернях: столярній, слюсарній, перепльотній, горшечній. Продукцію майстерень, наприклад, стільці, горшечні вироби, продавали населенню.

Вся навчально-виховна робота школи була спрямована на підвищення успішності, прищеплення трудових навичок учням, пошани й любові до школи. Кілька класів мали повну успішність. По успішності 23 школа була одною з перших у районі.

/Files/images/gesch_gewaechshaus.jpg

Велике значення мала добре організована позакласна робота. В школі був великий хор, хореографічний гурток, драматичний, літературний, фізкультурний, бібліотечний, фото. З керівників гуртків слід назвати Голеву В.Г., яка проводила цікаві літературні вечори, диспути; Кирилову М.З., яка керувала драматичним гуртком, навчала виразному читанню, грі на сцені.

Школа успішно виступала на районній та міській олімпіаді художньої самодіяльності, на заводі.

22 червня 1941 року почалася війна. Дерева шкільного саду не знали про це. Вони чекали дітей, але дитячих голосів не чути було. В цей червневий день директор Новицький вийшов у сад, пройшов по доріжках і, тихо ступаючи, зайшов у спустілий будинок.

В грізні дні війни школа продовжувала підготовку до навчального року, але почати його не вдалося, бо в будинку школи було розташовано госпіталь. В класах, де вчора були шкільні парти, поставили ліжка. В будинок, що стояв у затишному провулку, привозили лише тяжкопоранених воїнів.

... А в жовтні в школі почулася чужа гортанна мова. Німці розташували тут штаб частини СС. Через кілька тижнів шкільний сад заповнила награбована у населення худоба, що вивозилася до Німеччини. Перед своєю втечею вороги підпалили школу. Вона спалахнула миттєво.

... Коли в Харків увійшли перші частини Радянської Армії, від красуні-школи залишилася лише кам’яна коробка.

Костянтин Петрович Сачко, не розбереш спершу, хто це: в наказі – начальник будівництва, а також директор школи, почав відбудову.

З 1945 року почалася відбудова приміщення школи. В цій роботі брали участь всі люди, які проживають в районі школи. В вересні 1947 року більше ніж половина приміщення школи була готова прийняти своїх вихованців.

1 вересня 1947 р. до школи прибуло більше 900 учнів.

27 класів школи не могли бути розміщені в одну зміну, навчання було двозмінне, школа – семирічною. Педагогічний колектив у складі 28учителів розпочав свою творчу роботу. Але умови роботи були важкі. В школі не було жодного кабінету, не було бібліотеки. Спортзал та актовий зал хоча і були відремонтовані, але обладнання в них не було. Шкільний двір являв собою пустир. Перед педагогічними та учнівськими колективами стало завдання поновити і створити все необхідне для навчання дітей. Для створення шкільної бібліотеки кожен учень повинен був принести книжку; гаряче взялись за роботу в садку на пришкільних ділянках. В 1949році все приміщення школи було прийнято в експлуатацію.

/Files/images/gesch_kaninchen.jpg

У 1952 р. школа з неповної середньої стала середньою. В школі було організовано фізичний кабінет, в обладнанні якого допоміг завод “Серп і Молот”.

Учні школи брали активну участь у зборі металолому та макулатури, за що школа була неодноразово нагороджена. Школа зайняла перше місто в м. Харкові по кількості зібраних жолудів. Гурток юннатів під керівництвом вчителя біології Рубана А.Ю. займався вирощуванням гібридної кукурудзи. За цю роботу п’ять юннатів школи (Черкащина С., Усенко В., Федцова В., Марченко І., Нілова А.) в1955 році були послані в Москву на Всесоюзну сільськогосподарську виставку. Школа одержала медаль учасника сільськогосподарської виставки та грамоту Міністерства Освіти УРСР. В 1955 році в школі був організований військовий кабінет. Учні почали вивчати стрілкову справу. Працював також радіо- гурток.

Великою подією школи був перший випуск десятикласників в 1954 р.

В серпні 1956 р. директором школи була призначена Чернявська Н.І. і завучем – Ткачук А.Є.

Вся робота педколективу була спрямована на подолання головного недоліку в роботі – певного відриву навчання від життя, на підвищення успішності та дисципліни учнів, на організацію дитячого колективу, на підвищення загальної культури роботи школи.

За наказом міністра Освіти УРСР і завідуючого Харківським Облвно школа з 15 жовтня 1956 року була переведена до розряду шкіл з викладанням предметів у старших класах німецькою мовою.

Кабінети школи (біологічний, фізичний, військової справи) були поповнені значною кількістю наочних посібників, організовано новий кабінет – німецької мови та хімічний. Бібліотека та читальний зал був поповнений літературою.

В майстернях збільшилась кількість верстатів, закуплено інструменти, добре обладнано робочі місця.

1957-1958навчальний рік школа закінчила з такою успішністю: з 653учнів встигають 617, процент успішності по школі 94,5, всього учителів у школі 44.

В 1959-1960учбовому році в нашій школі було введено виробниче навчання. Учні 9-10 класів стали оволодівати спеціальністю телеграфістів. В школі працює клуб іноземної мови, йдуть заняття гуртка кінодемонстраторів.

В 1965 році відкрився музей 15 Гвардійської Харківсько-Празької дивізії, організатором якого була Гужвинська С.Б. Протягом всіх років його існування музей значно поширився і поповнився цікавими пошуковими матеріалами.

Понад 15 років завод “Поршень” надавав нашій школі шефську допомогу в ремонті класних кабінетів, упорядкуванні спортивного майданчика, в обладнанні сучасною технікою учбового процесу.

В школі відроджується національна духовність, с цією метою створений музей українського побуту “Світлиця”. Тут можна побачити предмети побуту, українського одягу. Організатором музею стала Онацька Т.П.

З 1992 року школа реорганізувалася в український ліцей лінгвістичної та економічної освіти № 23. у ліцеї 25 класів , в них навчається 630 учнів, а вчителів – 51. З 8 по 11 клас – ліцейні класи, в яких вивчаються нові предмети: економетрика, основи підприємництва, основи духовної культури, народознавство, латинська мова, англійська мова та зарубіжна література. Ліцей має багату матеріально-технічну базу, оснащений комп’ютерний клас, лінгафонні кабінети. В ліцеї працюють гуртки: хореографічний, вокальний, хоровий, драматичний, і фольклорний ансамбль “Слобідське джерельце”.

Ліцей входить в науково-методичний і експериментальний комплекс Харківського педагогічного університету, веде наукове співробітництво з кафедрою української та німецької філології Харківського Національного університету.

З 1980 по 1995 рік директором школи працювала Р.І. Черновол-Ткаченко, завучем – Сидорчук М.Ф. За цей час укріплюються зв’язки з Німеччиною. Учні гімназії відвідують м. Нойтраунмблінг, Нюрнберг. Школярі з цих міст приїжджають до Харкова.

З 2011 року школу очолює Голубнича І.О. В її команді заступники, вчителі-методисти Гордієнко В.І., Конорєва Н.І., Хорошилова А.В., Міхненко І.В.

Школа продовжує серйозну роботу по забезпеченню якісного навчально-виховного процесу. Поглиблене вивчення німецької мови реалізується залученням до роботи викладачів з Німеччини: пані Біргет, пан Вольфганг Байєр, пані Керстін Гебефтрай, пан Йоахім Гербер, пані Катя Рум. Разом з німецькою кафедрою ці вчителі готують учнів до здачі міжнародного екзамену на німецький мовний диплом („Sprachdiplom“).

У 2001 - 14 учнів

у 2002 – 11 учнів

у 2003 – 15 учнів

у 2004 – 16 учнів

у 2005 – 17 учнів

у 2006 – 18 учнів

у 2007 - 14 учнів

у 2008 - 15 учнів

у 2009 -12 учнів

у 2010 - 13 учнів

у 2011- 8 учнів

у 2012 - 12 учнів

Складовою частиною здачі екзамену на німецький мовний диплом стало мовне стажування учнів у Німеччині, а також підвищення кваліфікації вчителів у рамках менторської програми, ініціатором і керівником якої стала німецька сторона. У 2001 – 2003 рр. дворічний курс навчання пройшли вчителі німецької мови Бачкіс С.В., Косовська О.Б., Гурова Н.В.

Учні гімназії стають переможцями Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін.

Гімназія веде серйозну роботу по підготовці і захисту науково-дослідницьких робіт в територіальному відділені Малої Академії Наук.

Новицький І.Г. працює директором школи до 1941 року.

Сачко Костянтин Петрович очолює школу з 1943 по 1956 р.

Чернявська Надія Іванівна очолює школу з 1956 по 1977 р

Тиховська Олександра Іванівна очолює школу з 1977 по 1980 рр.

Черновол-Ткаченко Раїса Іванівна очолює школу з 1980 по 1995 рр.

Шепель Світлана Андріївна очолює школу з 1995 по 2008 рр.

Бабельчук Ольга Іванівна очолює школу з 2008 року.

Голубнича Ірина Олексіївна очолює школу з 2011 року.

Кiлькiсть переглядiв: 6

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.